Гіпотиреоз і зір: як гіпотиреоз та гіпертиреоз можуть впливати на очі?

Актуальність проблеми

Актуальність проблеми взаємозв’язку між станом щитоподібної залози та здоров’ям очей є беззаперечною для значної частини населення, особливо серед осіб з вже існуючими порушеннями зору та діагностованими ендокринними розладами. Згідно з даними Американської асоціації щитоподібної залози, аутоімунні захворювання щитоподібної залози, такі як хвороба Грейвса (яка часто призводить до гіпертиреозу) та тиреоїдит Хашимото (основна причина гіпотиреозу), можуть мати значний вплив на різні органи та системи, включаючи органи зору.

Дослідження показують, що проблеми з очима, відомі як тиреоїдна хвороба очей (ТХО), найчастіше асоціюються з гіпертиреозом, проте певні офтальмологічні прояви можуть спостерігатися і при гіпотиреозі. Враховуючи поширеність як захворювань щитоподібної залози, так і проблем із зором, розуміння механізмів їх взаємного впливу є критично важливим для своєчасної діагностики та ефективного лікування.

Тиреоїдна хвороба очей (ТХО) є серйозним позатиреоїдним проявом аутоімунних захворювань щитоподібної залози.

Хоча ТХО найчастіше пов’язують з гіпертиреозом (особливо з хворобою Грейвса), існують дані про її зв’язок, а також про інші офтальмологічні зміни, при гіпотиреозі.

Симптоми ТХО можуть варіюватися від легких, таких як сухість та подразнення очей, до важких, що включають диплопію (двоїння в очах), біль, набряк повік та орбіти, а в окремих випадках – втрату зору.

Рання діагностика та адекватне лікування як основного захворювання щитоподібної залози, так і офтальмологічних проявів, є ключовими для запобігання прогресуванню ТХО та збереження зорових функцій.

Пацієнти з проблемами зору та супутніми ендокринними порушеннями потребують комплексного підходу до діагностики та лікування, що включає співпрацю ендокринологів та офтальмологів [н/д – інформація відсутня в наданих джерелах, потребує перевірки].

Гіпотиреоз і зір: як розпізнати проблеми на ранньому етапі

Гіпертиреоз, стан, що характеризується надмірною продукцією гормонів щитоподібної залози, найчастіше асоціюється з розвитком тиреоїдної хвороби очей (ТХО). Вважається, що аутоімунний процес, який лежить в основі гіпертиреозу при хворобі Грейвса, також спричиняє запалення та зміни в тканинах, що оточують очне яблуко, включаючи м’язи, сполучну тканину та жирову клітковину орбіти.

Основні офтальмологічні прояви гіпертиреозу (ТХО):

Ретракція повік (Exophthalmos або Proptosis). Одним з найбільш характерних симптомів ТХО є витрішкуватість, спричинена збільшенням об’єму ретробульбарних тканин, що виштовхує очне яблуко вперед. Це може призводити до неповного змикання повік та підвищеного ризику сухості рогівки.

Набряк та запалення тканин орбіти. Запальний процес може викликати набряк повік, кон’юнктиви (зовнішньої оболонки ока) та інших тканин, що оточують очне яблуко. Пацієнти можуть скаржитися на відчуття тиску або болю в орбіті, особливо при рухах очей.

Ураження окорухових м’язів. Запалення та фіброз окорухових м’язів можуть призводити до обмеження їх рухливості та, як наслідок, до диплопії (двоїння в очах). Найчастіше уражаються нижній та медіальний прямі м’язи.

Порушення сльозопродукції та сухість очей. Нестабільність слізної плівки та недостатнє зволоження рогівки можуть бути наслідком ретракції повік, а також первинного впливу аутоімунного процесу на слізні залози. Сухість очей може проявлятися відчуттям печіння, свербіння, стороннього тіла та підвищеною чутливістю до світла.

Стиснення зорового нерва (Optic Neuropathy). У важких випадках ТХО збільшення об’єму м’язів та жирової тканини в орбіті може призвести до стиснення зорового нерва, що може проявлятися зниженням гостроти зору, порушенням кольорового зору та дефектами поля зору. Це є невідкладним станом, що потребує термінового лікування.

Патогенез ТХО є складним і включає активацію Т-лімфоцитів та вироблення аутоантитіл, які взаємодіють з рецепторами тиреотропного гормону (TSH) на клітинах орбітальних тканин. Це призводить до каскаду запальних реакцій, гіперпродукції глікозаміногліканів та адипогенезу, що обумовлює збільшення об’єму ретробульбарних тканин.

Вплив гіпотиреозу на органи зору

Хоча тиреоїдна хвороба очей класично асоціюється з гіпертиреозом, існують дані про те, що гіпотиреоз також може мати певний вплив на органи зору. Вторинний гіпотиреоз, що виникає внаслідок лікування гіпертиреозу (наприклад, радіоактивним йодом), може іноді супроводжуватися вперше виявленою або погіршенням вже існуючої ТХО. Це явище, відоме як “ophthalmic Graves’ disease” при еутиреозі або гіпотиреозі, підкреслює складність імунних механізмів, що лежать в основі захворювання. Окрім потенційного зв’язку з ТХО після лікування гіпертиреозу, сам первинний гіпотиреоз може призводити до ряду офтальмологічних проявів, хоча вони зазвичай менш виражені та менш специфічні порівняно з гіпертиреозом:

• Сухість очей.
• Периорбітальний набряк.
• Зміни гостроти зору.
• Рідкісні прояви (наприклад, підвищений ризик глаукоми).

Важливо зазначити, що офтальмологічні симптоми при гіпотиреозі часто є неспецифічними та можуть бути зумовлені іншими причинами. Тому, при наявності проблем із зором у пацієнтів з гіпотиреозом, необхідне ретельне обстеження для встановлення точного діагнозу та виключення інших можливих патологій.

Аналіз взаємозв’язку гіпотиреозу та гіпертиреозу з офтальмологічними проявами

Аналізуючи наведену інформацію, стає очевидним, що гіпертиреоз, особливо в контексті хвороби Грейвса, має більш прямий та виражений вплив на органи зору, проявляючись у вигляді характерного комплексу симптомів, відомих як тиреоїдна хвороба очей (ТХО). Патогенез ТХО при гіпертиреозі добре вивчений та пов’язаний з аутоімунними процесами, що впливають як на щитоподібну залозу, так і на тканини орбіти. Вплив гіпотиреозу на очі є менш специфічним та менш інтенсивним. Хоча гіпотиреоз може асоціюватися з такими симптомами, як сухість очей та периорбітальний набряк, прямий патогенетичний зв’язок між зниженою функцією щитоподібної залози та цими проявами потребує подальшого дослідження та підтвердження.

Висновки

Зір та щитоподібна залоза знаходяться в складному взаємозв’язку, особливо в контексті аутоімунних захворювань. Гіпертиреоз є основним фактором ризику розвитку тиреоїдної хвороби очей (ТХО) з її характерними та потенційно серйозними офтальмологічними проявами. Гіпотиреоз, хоча і менш часто асоціюється з вираженими ураженнями очей, може сприяти розвитку неспецифічних симптомів, таких як сухість очей та периорбітальний набряк, а також може бути пов’язаний з виникненням або прогресуванням ТХО після лікування гіпертиреозу. Для людей з проблемами зору та порушеннями функції щитоподібної залози, незалежно від того, чи це гіпертиреоз, чи гіпотиреоз, надзвичайно важливим є регулярне спостереження як у ендокринолога, так і в офтальмолога. Рання діагностика та комплексний підхід до лікування дозволять своєчасно виявити можливі офтальмологічні ускладнення та запобігти їх прогресуванню, зберігаючи тим самим якість зору та життя пацієнтів.

Додаткові офіційні джерела, які висвітлюють вплив гіпотиреозу на здоров’я очей:

Paloma Health
Стаття пояснює, як гіпотиреоз може викликати сухість очей, розмитий зір і набряк навколо очей. Також розглядається зв’язок між аутоімунними процесами (наприклад, хворобою Хашимото) і проблемами із зором.

Mayo Clinic
У статті зазначено, що гіпотиреоз зазвичай не пов’язаний із серйозними захворюваннями очей, але в тяжких випадках може викликати набряк навколо очей і втрату волосся на зовнішній частині брів.

Medical News Today
Дослідження вказує на можливий зв’язок між захворюваннями щитоподібної залози (включаючи гіпотиреоз) і підвищеним ризиком розвитку глаукоми.

Буде корисно для вас:

• 
  Постійні знижки
  
• 
  Ендокринні порушення: симптоми, причини та методи лікування
  
• 
  Консультація онлайн: в чому перевага, як підготуватися та отримати